вибризнути
ВИ́БРИЗНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до вибри́зкувати.
— Хай нашим ворогам така шибениця! — скрикнула Христя, вихиливши чарку і вибризнувши останню краплю поверх голови (Мирний, III, 1954, 330);
Острий ніж входив у тіло,..поки з-під нього не вибризнула рубінова струя крові (Фр., IV, 1950, 202).
Словник української мови (СУМ-11)