вибризнути
ВИ́БРИЗНУТИ, ну, неш, док., що і без прям. дод.
Однокр. до вибри́зкувати.
– Хай нашим ворогам така шибениця! – скрикнула Христя, вихиливши чарку і вибризнувши останню краплю поверх голови (Панас Мирний);
Острий ніж входив у тіло, .. поки з-під нього не вибризнула рубінова струя [струмінь] крові (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)