виброджений
ВИ́БРОДЖЕНИЙ¹, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́бродити¹.
2. у знач. прикм. Старий, виношений (про одяг, взуття).
В руках несла Катря.. великі чоловічі старі виброджені чоботи (Головко, II, 1957, 373).
ВИ́БРОДЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́бродити².
Словник української мови (СУМ-11)