Словник української мови в 11 томах

вибілити

ВИ́БІЛИТИ див. вибі́лювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вибілити — ви́білити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вибілити — див. вибілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибілити — ВИ́БІЛИТИ див. вибі́лювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вибілити — ви́білити відновити репутацію (ст) ◊ ви́білити публічно = ви́білити (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вибілити — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  6. вибілити — Ви́білити см. вибіляти.  Словник української мови Грінченка