вивергати

ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти.

ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш і ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док., перех. Викидати з себе з силою назовні.

В ті хвилини, коли гуркіт канонади наростав, нам здавалось, що ми наближаємося до кратера розбурханого вулкана і цей вулкан вивергає з своїх кам’яних надр гарячі потоки людської лави (Жур., Вечір.., 1958, 286);

Під нею [скелею] видно печеру з виром, яка кожні шість годин поглинає морську воду, а потім з великим шумом вивергає її назад (Видатні вітч. географи.., 1954, 6);

Ще коли Карпо Цар бив удома посуд, Карпиха йому кричала: — А бодай тебе земля не прийняла, а щоб тебе вода вивергнула (Ю. Янов., Мир, 1956, 233)

Значення в інших словниках

1. вивергати — ви́вергати дієслово доконаного виду виверга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вивергати — -аю, -аєш, недок., вивергнути, -ну, -неш і вивергати, -аю, -аєш, док., перех. Викидати з себе із силою назовні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивергати — ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти. ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш, ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Викидати із себе з силою назовні.  Словник української мови у 20 томах
4. вивергати — див. кидати  Словник синонімів Вусика
5. вивергати — ВИКИДА́ТИ (випускати з себе), ВИВЕРГА́ТИ, ВИПЛЬО́ВУВАТИ (з рота). — Док.: ви́кинути, ви́вергнути, ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С.  Словник синонімів української мови