виверчений

ВИ́ВЕРЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вертіти.

Стіни в його покою повні були дір, виверчених в мурі ножиками (Фр., І, 1951, 216).

Значення в інших словниках

1. виверчений — ви́верчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виверчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивертіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виверчений — ВИ́ВЕРЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вертіти. Стіни в його покою повні були дір, виверчених в мурі ножиками (І. Франко); На вогнищі розпухлими сомами лежали три авіабомби з виверченими взривачами [зривниками] (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. виверчений — Ви́верчений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)