1. Словник української мови в 11 томах

виверчений

ВИ́ВЕРЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вертіти.

Стіни в його покою повні були дір, виверчених в мурі ножиками (Фр., І, 1951, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виверчений — ви́верчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виверчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивертіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виверчений — ВИ́ВЕРЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вертіти. Стіни в його покою повні були дір, виверчених в мурі ножиками (І. Франко); На вогнищі розпухлими сомами лежали три авіабомби з виверченими взривачами [зривниками] (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. виверчений — Ви́верчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)