виверчений
ви́верчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вивертіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виверчений — ви́верчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виверчений — ВИ́ВЕРЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вертіти. Стіни в його покою повні були дір, виверчених в мурі ножиками (І. Франко); На вогнищі розпухлими сомами лежали три авіабомби з виверченими взривачами [зривниками] (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- виверчений — Ви́верчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виверчений — ВИ́ВЕРЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вертіти. Стіни в його покою повні були дір, виверчених в мурі ножиками (Фр., І, 1951, 216). Словник української мови в 11 томах