1. Словник української мови в 11 томах

вивершений

ВИ́ВЕРШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вершити.

Стіг був уже давно вивершений, накритий околотом і переперезаний навхрест (Фр., II, 1950, 25);

Коли на сході почали пригасати зорі, до греблі потяглися перші гарби, вивершені збіжжям і дітьми (Панч, Гомон. Україна, 1954, 120);

Це ж будова їхня на Дніпрі! Вивершена і струнка біліє, видна на весь світ із висоти (Шер., Дружбою.., 1954, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивершений — ви́вершений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вивершений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивершити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивершений — ВИ́ВЕРШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вершити. Стіг був уже давно вивершений, накритий околотом і переперезаний навхрест (І. Франко); Коли на сході почали пригасати зорі, до греблі потяглися перші гарби, вивершені збіжжям і дітьми (П. Словник української мови у 20 томах
  4. вивершений — Ви́вершений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)