1. Словник української мови у 20 томах

вивершений

ВИ́ВЕРШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́вершити.

Стіг був уже давно вивершений, накритий околотом і переперезаний навхрест (І. Франко);

Коли на сході почали пригасати зорі, до греблі потяглися перші гарби, вивершені збіжжям і дітьми (П. Панч);

Клишоного човгав Радіон. Споглянув на вивершений фундамент і позіхнув (Б. Харчук);

То тут, то там чорніла свіжорозрита земля, і на зеленому тлі біліли щойно вивершені конструкції та червоніла цегла (Ю. Мушкетик);

// ви́вершено, безос. пред.

Період найактивнішого будівництва храмів у Радивилівському районі припадає на II половину ХХ ст. У той час було вивершено 18 споруд (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивершений — ви́вершений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вивершений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивершити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивершений — Ви́вершений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вивершений — ВИ́ВЕРШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вершити. Стіг був уже давно вивершений, накритий околотом і переперезаний навхрест (Фр. Словник української мови в 11 томах