вивихнути
ВИ́ВИХНУТИ, ну, неш, док., перех. Зробити вивих.
[Ковшик:] Скільки ти був у армії? П’ять місяців. Навіть до Берліна не дійшов, по дорозі вивихнув ногу і в госпіталь (Корн., II, 1955, 207);
Ведмідь упав на свою жертву і вагою свого тіла зламав їй два ребра і вивихнув руку (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 61).
Словник української мови (СУМ-11)