вивихнення
ВИ́ВИХНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вихнути.
Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження (Фр., II, 1950, 263).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ВИХНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вихнути.
Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження (Фр., II, 1950, 263).
Словник української мови (СУМ-11)