вивихнення
ВИ́ВИХНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́вихнути.
Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження (І. Франко);
Біль унаслідок вивихнення ноги, як і ушкодження на голові й тілі, які понесла хора, падаючи безпритомно, засудили .. жінку на кількатижневе лежання (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)