вивихнений

ВИ́ВИХНЕНИЙ, ВИ́ВИХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вихнути;

// У знач. прикм.

Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (Коб., III, 1956, 183);

Він і шарлатанів, мабуть, обожнював через своє замилування всім хворобливим, вивихнутим, безглуздим і шкідливим (Загреб., Європа 45, 1959, 190).

Значення в інших словниках

1. вивихнений — ви́вихнений 1 дієприкметник від: ви́вихнути ви́вихнений 2 прикметник збочений  Орфографічний словник української мови
2. вивихнений — вивихнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивихнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивихнений — ВИ́ВИХНЕНИЙ, ВИ́ВИХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́вихнути. Олександра .. шкутильгала, її права нога була трошечки вивихнута в кісточці (І.  Словник української мови у 20 томах