вивих

ВИ́ВИХ, у, ч.

1. Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів.

З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може, в ній є укорочення і хронічний вивих (Л. Укр., V, 1956, 138);

— Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, — повідомляє лікар (Багмут, Щасл. день.., 1951, 152).

2. перен., розм. Відхилення від чого-небудь нормального.

— В такий час у теософію вдаватися! Він би, Аркадій Валеріанович, за увесь вік до цього б не додумався. Мозковий вивих! Повний ідіотизм! (Стельмах, Хліб.., 1959, 291).

Значення в інших словниках

1. вивих — ви́вих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вивих — -у, ч. 1》 Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів. Вивих зуба — зміщення зуба в бік щоки чи язика, або ж у губчасту тканину щелепи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивих — ВИ́ВИХ, у, ч. 1. Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів. З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може, в ній є укорочення і хронічний вивих (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
4. вивих — ВИ́ВИХ (зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару тощо), ВИ́ВИХНЕННЯ, ЗВИХ, ЗВИ́ХНЕННЯ. Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (з науково-популярної літератури); Крім вивихнення лівої руки..  Словник синонімів української мови