вивідати —
ви́відати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вивідати —
див. вивідувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вивідати —
ВИ́ВІДАТИ див. виві́дувати.
Словник української мови у 20 томах
вивідати —
виві́дувати (вивіря́ти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст. Намагатися дізнатися про чиї-небудь справжні думки, наміри, випитуючи про них. Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П.
Фразеологічний словник української мови