вивідки

ВИ́ВІДКИ, док, мн. (одн. ви́відка, и, ж.), діал. Розвідування, розвідка.

— Це ж мої тіточки, мої непрохані наглядачки.. послали її до тебе на вивідки (Н.-Лев., IV, 1956, 238);

Це правда, що Ганна сама не була в партизанах, але знала ж їх усіх.. Хто ходив для них аж у місто на вивідку? Ганна (Ю. Янов., Мир, 1956, 55).

Значення в інших словниках

1. вивідки — мн., вивідування, розвідки, розвідування, розвідка, жм. нишпорення; (нареченої) розглядини, оглядини.  Словник синонімів Караванського
2. вивідки — -док, мн. 1》 Те саме, що вивідування. 2》 Розглядини, оглядини нареченої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивідки — ВИ́ВІДКИ, док, мн. (одн. ви́відка, и, ж.), діал. Розвідування, розвідка (див. ро́звідка¹ 1). – Це ж мої тіточки, мої непрохані наглядачки .. послали її до тебе на вивідки (І.  Словник української мови у 20 томах