вивідування
ВИВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виві́дувати.
Скільки-то люду через їх [станових, урядників, стражників] вивідування пішло на казенні хліби (Мирний, IV, 1955, 352).
Словник української мови (СУМ-11)ВИВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виві́дувати.
Скільки-то люду через їх [станових, урядників, стражників] вивідування пішло на казенні хліби (Мирний, IV, 1955, 352).
Словник української мови (СУМ-11)