Словник української мови в 11 томах

вивільнити

ВИ́ВІЛЬНИТИ див. виві́льнювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вивільнити — ви́вільнити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вивільнити — див. вивільнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивільнити — ВИ́ВІЛЬНИТИ див. виві́льнювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вивільнити — I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док.  Словник синонімів української мови