вивірити

ВИ́ВІРИТИ див. вивіря́ти.

Значення в інших словниках

1. вивірити — ви́вірити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вивірити — див. вивіряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивірити — ВИ́ВІРИТИ див. вивіря́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вивірити — виві́дувати (вивіря́ти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст. Намагатися дізнатися про чиї-небудь справжні думки, наміри, випитуючи про них. Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П.  Фразеологічний словник української мови
5. вивірити — ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з'ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з'ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ) рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності...  Словник синонімів української мови
6. вивірити — Ви́вірити, див. вивіря́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вивірити — Ви́вірити см. вивіряти.  Словник української мови Грінченка