вивішати
ВИ́ВІШАТИ, аю, аєш, док., перех. Вішаючи, стратити багатьох або всіх.
Коли б мені була воля та сила, я б третього дуба зрубав та переложив на тії два, та скільки є князів і панів, я б їх усіх вивішав (Укр.. казки, легенди.., 1957, 148);
За Дніпром гайдамаки піднялися — одну панську сім’ю вирізали, другу — вивішали, третю разом з добром спалили (Мирний, І, 1954, 185).
Словник української мови (СУМ-11)