Словник української мови в 11 томах

вивіяний

ВИ́ВІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́віяти.

В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна — останній слід молодих пташиних крил (Стельмах, Хліб.., 1959, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вивіяний — ви́віяний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вивіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивіяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивіяний — ВИ́ВІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́віяти. В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір'їна – останній слід молодих пташиних крил (М. Стельмах); * Образно.  Словник української мови у 20 томах