вивіяний
ВИ́ВІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́віяти.
В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна — останній слід молодих пташиних крил (Стельмах, Хліб.., 1959, 38).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ВІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́віяти.
В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна — останній слід молодих пташиних крил (Стельмах, Хліб.., 1959, 38).
Словник української мови (СУМ-11)