вивіяний

ВИ́ВІЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́віяти.

В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір'їна – останній слід молодих пташиних крил (М. Стельмах);

* Образно. Шовкопряд по-панібратськи обняв Оридорогу за плечі, порадив не згадувати розмите дощами та вивіяне вітрами минуле (С. Чорнобривець);

// ви́віяно, безос. пред.

* Образно. Не вивіяно вітрами зневіри пам'яті народу (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. вивіяний — ви́віяний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вивіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивіяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивіяний — ВИ́ВІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́віяти. В його [тину] заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір’їна — останній слід молодих пташиних крил (Стельмах, Хліб.., 1959, 38).  Словник української мови в 11 томах