вигартування —
ви́гартування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вигартування —
ВИ́ГАРТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́гартувати. Тільки в моральному переродженні, у вигартуванні морально безкомпромісних людей І. Франко бачить запоруку піднесення і визволення нації (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах