вигорьований
ВИ́ГОРЬОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́горювати.
Його прикро вразило те, що університетська адміністрація поспішила виключити Павлика із складу студентів і позбавити з таким трудом вигорьованої стипендії (Кол., Терен.., 1959, 245).
Словник української мови (СУМ-11)