Словник української мови в 11 томах

вигорьований

ВИ́ГОРЬОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́горювати.

Його прикро вразило те, що університетська адміністрація поспішила виключити Павлика із складу студентів і позбавити з таким трудом вигорьованої стипендії (Кол., Терен.., 1959, 245).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вигорьований — ви́горьований дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вигорьований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигорьований — ВИ́ГОРЬОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́горювати. Його прикро вразило те, що університетська адміністрація поспішила виключити Павлика із складу студентів і позбавити з таким трудом вигорьованої стипендії (П.  Словник української мови у 20 томах