вигорьований
ВИ́ГОРЬОВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́горювати.
Його прикро вразило те, що університетська адміністрація поспішила виключити Павлика із складу студентів і позбавити з таким трудом вигорьованої стипендії (П. Колесник);
Вона тільки в ці дні зважилась відкритись подругам своїм почуттям і разом з ними принесла йому в табір свою подолану дівочу гордість, своє вигорьоване кохання (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)