вигупувати

ВИГУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз гупати.

В сінях Мар’ян довго вигупує чоботиськами, обтрушує сніг, потім іде за вчителем через єдиний клас до невеличкої кімнати (Стельмах, Хліб.., 1959, 187).

Значення в інших словниках

1. вигупувати — вигу́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигупувати — ВИГУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз гупати. В сінях Мар'ян довго вигупує чоботиськами, обтрушує сніг, потім іде за вчителем через єдиний клас до невеличкої кімнати (М. Стельмах); Завезе [селянин зерно] до садиби, до клуні та й вигупує ціпом до нового року (А. Дімаров).  Словник української мови у 20 томах
3. вигупувати — див. танцювати  Словник синонімів Вусика