вигідно
ВИ́ГІДНО.
1. Присл. до ви́гідний.
Багачі вигідно купують землю "оптом" і, звичайно, передають її при нагоді нужденному сусідові з баришем у 275% (Ленін, 15, 1949, 80).
2. у знач. присудк. сл. Дає вигоду, користь, прибуток.
Мулли держать народ в темноті, бо їм це вигідно… (Коцюб., II, 1955, 138);
Філько почав добирати собі товаришів. Він добре знав, з ким йому було б вигідно дружити (Вільде, Сестри.., 1958, 49);
Колгоспу вигідно розводити водоплавну птицю. Затрати на її утримання не дуже великі, а доходи від неї досить значні (Колг. Укр., 7, 1958, 23).
ВИГІ́ДНО.
1. Присл. до вигі́дний.
Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (Коцюб., І, 1955, 375);
Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (Чорн., Визвол. земля, 1959, 152).
2. у знач. присудк. сл. Зручно, приємно.
— Ах, як тут вигідно, як тут простірно! — скрикував [Леон] хвиля від хвилі (Фр., V, 1951, 276);
В кімнаті бездоганно чисто, привабливо, вигідно (Досв., Вибр., 1959, 231).
Словник української мови (СУМ-11)