вигідно
ВИГІ́ДНО.
1. Присл. до вигі́дний.
Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (М. Коцюбинський);
У вітальні Ірен сіла до рояля, а Славенко вигідно пірнув у м'який фотель (В. Підмогильний);
Форма вигідно окреслювала її .. струнку постать (С. Чорнобривець).
2. у знач. пред. Зручно, приємно.
– Ах, як тут вигідно, як тут простірно [просторо]! – скрикував [Леон] хвиля від хвилі (І. Франко);
З двох боків по кутках на маленьких столиках поставили по лампі, – видно й вигідно (В. Винниченко);
В кімнаті бездоганно чисто, привабливо, вигідно (Олесь Досвітній).
ВИ́ГІДНО.
1. Присл. до ви́гідний.
Спритний Ібрагім встигне згодом вигідно продати портрет угорського короля (П. Загребельний).
2. у знач. пред. Дає вигоду, користь, прибуток.
Філько почав добирати собі товаришів. Він добре знав, з ким йому було б вигідно дружити (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)