видертий

ВИ́ДЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́дерти.

Томик Майн Ріда, видертий з оправи, валявся тут же догори корінцем (Смолич, II, 1958, 63).

Значення в інших словниках

1. видертий — ви́дертий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. видертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видерти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видертий — ВИ́ДЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́дерти. Подибав [Тимон], спираючися на кілок, видертий з Мусієвого тину, просто до станції (Д. Бузько); Томик Майн [Майна] Ріда, видертий з оправи, валявся тут же догори корінцем (Ю.  Словник української мови у 20 томах