видертий
ВИ́ДЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́дерти.
Томик Майн Ріда, видертий з оправи, валявся тут же догори корінцем (Смолич, II, 1958, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видертий — ви́дертий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- видертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видерти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видертий — ВИ́ДЕРТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́дерти. Подибав [Тимон], спираючися на кілок, видертий з Мусієвого тину, просто до станції (Д. Бузько); Томик Майн [Майна] Ріда, видертий з оправи, валявся тут же догори корінцем (Ю. Словник української мови у 20 томах