видмухувати

ВИДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДМУХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Дуючи, дмухаючи, видаляти що-небудь звідкись.

З урвищ висмикують [вітри] трави сріблисті, Верес вигинають, видмухують мох (Бажан, Роки, 1957, 203);

Ковальський міх опускався верхньою щелепою додолу, видмухуючи струмінь вітру (Чендей, Вітер.., 1958, 155);

Видмухавши з неї [трубочки] сіно, хлопець не витерпів і ще подивився крізь неї, мов крізь підзорну морську трубу (Гончар, Таврія.., 1957, 196);

// Дуючи, дмухаючи на жар, видобувати вогонь.

Декілька разів він, сидячи, засинав, вогонь гаснув, він мусив був ще й ще видмухувати його з вугілля, що ледве тліло (Ю. Янов., І, 1958, 402).

Значення в інших словниках

1. видмухувати — видму́хувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. видмухувати — див. видмухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видмухувати — ВИДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДМУХАТИ, аю, аєш, док., що. Дмучи, дмухаючи, видаляти що-небудь звідкись. З урвищ висмикують [вітри] трави сріблисті, Верес вигинають, видмухують мох (М.  Словник української мови у 20 томах
4. видмухувати — ВИДУВА́ТИ (струменем повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись), ВИДИМА́ТИ, ВИДМУ́ХУВАТИ розм. — Док.: ви́дути, ви́дмухати. Стояв (бригадир).. перед відкритим отвором печі й наполегливо.. видував з ями останні краплинки металу й шлаку (В.  Словник синонімів української мови
5. видмухувати — Видму́хувати, -му́хую, -хуєш; ви́дмухати, -хаю, -хаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)