видмухувати
ВИДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДМУХАТИ, аю, аєш, док., що.
Дмучи, дмухаючи, видаляти що-небудь звідкись.
З урвищ висмикують [вітри] трави сріблисті, Верес вигинають, видмухують мох (М. Бажан);
Ковальський міх опускався верхньою щелепою додолу, видмухуючи струмінь вітру (І. Чендей);
Видмухавши з неї [трубочки] сіно, хлопець не витерпів і ще подивився крізь неї, мов крізь підзорну морську трубу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)