видмухувати
ВИДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДМУХАТИ, аю, аєш, док., що.
Дмучи, дмухаючи, видаляти що-небудь звідкись.
З урвищ висмикують [вітри] трави сріблисті, Верес вигинають, видмухують мох (М. Бажан);
Ковальський міх опускався верхньою щелепою додолу, видмухуючи струмінь вітру (І. Чендей);
Видмухавши з неї [трубочки] сіно, хлопець не витерпів і ще подивився крізь неї, мов крізь підзорну морську трубу (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видмухувати — видму́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- видмухувати — див. видмухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видмухувати — ВИДУВА́ТИ (струменем повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись), ВИДИМА́ТИ, ВИДМУ́ХУВАТИ розм. — Док.: ви́дути, ви́дмухати. Стояв (бригадир).. перед відкритим отвором печі й наполегливо.. видував з ями останні краплинки металу й шлаку (В. Словник синонімів української мови
- видмухувати — Видму́хувати, -му́хую, -хуєш; ви́дмухати, -хаю, -хаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видмухувати — ВИДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДМУХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Дуючи, дмухаючи, видаляти що-небудь звідкись. З урвищ висмикують [вітри] трави сріблисті, Верес вигинають, видмухують мох (Бажан, Роки, 1957, 203)... Словник української мови в 11 томах