видмухувати

ВИДУВА́ТИ (струменем повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись), ВИДИМА́ТИ, ВИДМУ́ХУВАТИ розм. — Док.: ви́дути, ви́дмухати. Стояв (бригадир).. перед відкритим отвором печі й наполегливо.. видував з ями останні краплинки металу й шлаку (В. Собко); Дме з усіх щілин, видимає з-під благенької ковдри та шинелі останнє тепло (О. Гончар); Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видмухувати — видму́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. видмухувати — див. видмухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видмухувати — ВИДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДМУХАТИ, аю, аєш, док., що. Дмучи, дмухаючи, видаляти що-небудь звідкись. З урвищ висмикують [вітри] трави сріблисті, Верес вигинають, видмухують мох (М. Словник української мови у 20 томах
  4. видмухувати — Видму́хувати, -му́хую, -хуєш; ви́дмухати, -хаю, -хаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. видмухувати — ВИДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДМУХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Дуючи, дмухаючи, видаляти що-небудь звідкись. З урвищ висмикують [вітри] трави сріблисті, Верес вигинають, видмухують мох (Бажан, Роки, 1957, 203)... Словник української мови в 11 томах