видовбина

ВИ́ДОВБИНА, и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь.

То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині, а сам стрілець мертвий (Ю. Янов., І, 1958, 335);

Жінка одразу ж зашпарувала видовбину (Руд., Остання шабля, 1959, 276).

Значення в інших словниках

1. видовбина — ви́довбина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. видовбина — -и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видовбина — ВИ́ДОВБИНА, и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь. То була засідка стрільця .. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині, а сам стрілець мертвий (Ю. Яновський); Жінка одразу ж зашпарувала видовбину (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах