видовбина
ВИ́ДОВБИНА, и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь.
То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині, а сам стрілець мертвий (Ю. Янов., І, 1958, 335);
Жінка одразу ж зашпарувала видовбину (Руд., Остання шабля, 1959, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видовбина — ви́довбина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- видовбина — -и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видовбина — ВИ́ДОВБИНА, и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь. То була засідка стрільця .. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині, а сам стрілець мертвий (Ю. Яновський); Жінка одразу ж зашпарувала видовбину (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах