видовбина
ВИ́ДОВБИНА, и, ж.
Заглибина, видовбана в чому-небудь.
То була засідка стрільця .. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині, а сам стрілець мертвий (Ю. Яновський);
Жінка одразу ж зашпарувала видовбину (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видовбина — ви́довбина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- видовбина — -и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видовбина — ВИ́ДОВБИНА, и, ж. Заглибина, видовбана в чому-небудь. То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині, а сам стрілець мертвий (Ю. Янов., І, 1958, 335); Жінка одразу ж зашпарувала видовбину (Руд., Остання шабля, 1959, 276). Словник української мови в 11 томах