Словник української мови в 11 томах

видолинка

ВИ́ДОЛИНКА, и, ж., рідко. Те саме, що ви́долинок.

Обережно почав переповзати [Варивон] вузькою видолинкою на інше місце (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 544).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. видолинка — ви́долинка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. видолинка — ВИ́ДОЛИНКА, и, ж., рідко. Те саме, що ви́долинок. Обережно почав переповзати [Варивон] вузькою видолинкою на інше місце (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. видолинка — БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі).  Словник синонімів української мови