видолинок
ВИ́ДОЛИНОК, нка, ч. Невелика і неглибока улоговина; улоговинка.
Краще було звернути з дороги в який ярок чи видолинок (Коцюб., І, 1955, 341);
Опускаюсь у видолинок. Тепер уже не видно ні кухні, ні корівника, ні лісу (Збан., Єдина, 1959, 373).
Словник української мови (СУМ-11)