видолинок —
ви́долинок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
видолинок —
-нка, ч. Невелика і неглибока улоговина; улоговинка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видолинок —
ВИ́ДОЛИНОК, нка, ч. Невелика і неглибока улоговина; улоговинка. Краще було звернути з дороги в який ярок чи видолинок (М. Коцюбинський); Опускаюсь у видолинок. Тепер уже не видно ні кухні, ні корівника, ні лісу (Ю.
Словник української мови у 20 томах
видолинок —
див. низовина
Словник синонімів Вусика
видолинок —
БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі).
Словник синонімів української мови
видолинок —
ВИ́ДОЛИНОК, нка, ч. Невелика і неглибока улоговина; улоговинка. Краще було звернути з дороги в який ярок чи видолинок (Коцюб., І, 1955, 341); Опускаюсь у видолинок. Тепер уже не видно ні кухні, ні корівника, ні лісу (Збан., Єдина, 1959, 373).
Словник української мови в 11 томах
видолинок —
Ви́долинок, -нка м. Отрогъ оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору.... Св. Л. 73.
Словник української мови Грінченка