видолинок
ВИ́ДОЛИНОК, нка, ч.
Невелика і неглибока улоговина; улоговинка.
Краще було звернути з дороги в який ярок чи видолинок (М. Коцюбинський);
Опускаюсь у видолинок. Тепер уже не видно ні кухні, ні корівника, ні лісу (Ю. Збанацький);
Наш табір – у видолинку між покритими хвойним чагарником берегами (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)