видоювати
ВИДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ДОЇТИ, ою, оїш, наказ, сп. ви́дій; док., перех. Доячи, добувати все молоко з вимені тварини.
Тепер усі доїльні апарати повністю видоюють молоко і тому немає потреби в ручному додоюванні корів (Колг. Укр., 9, 1956, 27);
Ні на сорочку собі не напряде, ні води не принесе, ні корови не видоїть (Стор., І, 1957, 26);
Марина видоїла корову і замірила молоко (Чорн., Потік.., 1956, 201).
Словник української мови (СУМ-11)