видригувати
ВИДРИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. неперех. Раз у раз дригати (звичайно ногами).
Схопив [Ів] за поперек Сімону і пішов вигинатись та вихилятись, викручувати та видригувати ногами, аж у очах зарябіло (Збан., Мор. чайка, 1959, 82).
2. перех. Танцювати щось, роблячи різкі рухи ногами.
Забереться [Антосьо] куди так, звідкіль тільки небо на його дивиться, і видригує мазура (Свидн., Люборацькі, 1955, 166).
Словник української мови (СУМ-11)