видровий —
ви́дровий прикметник
Орфографічний словник української мови
видровий —
-а, -е. Прикм. до видра 1), 2). || Зробл. з хутра видри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видровий —
ВИ́ДРОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ви́дра 1, 2. Узимку він накидав на плечі й груди соболине або видрове хутро і все це прикривав блакитним плащем (із журн.); Видровий хвіст; // Зробл. з хутра видри. Видровий комір. 2. у знач. ім. ви́дрові, вих, мн.
Словник української мови у 20 томах