видряпаний
ВИ́ДРЯПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́дряпати.
Тим часом стали надходити відповіді на його грамоти. Найперше від Судислава. Прислав бересту з видряпаними костяним писалом кривулями (Загреб., Диво, 1968, 394).
2. у знач. прикм. Зробл. видряпуванням.
Щоб витравити якийсь візерунок, майстер покривав метал особливою мастикою, на якій видряпував голкою малюнок і заливав заглибини кислотою. Кислота роз’їдала метал, залишаючи видряпаний візерунок (Укр. золотарство.., 1970, 40).
Словник української мови (СУМ-11)