видушений

ВИ́ДУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́душити¹.

Дослухаюсь, чи то голосить, чи співає… В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве, мов видушене пресом (Вас., II, 1959, 329).

Значення в інших словниках

1. видушений — ви́душений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. видушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видушити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видушений — ВИ́ДУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́душити¹. * У порівн. Дослухаюсь, чи то голосить, чи співає... В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве, мов видушене пресом (С.  Словник української мови у 20 томах
4. видушений — Ви́душений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)