1. Словник української мови в 11 томах

видушений

ВИ́ДУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́душити¹.

Дослухаюсь, чи то голосить, чи співає… В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве, мов видушене пресом (Вас., II, 1959, 329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видушений — ви́душений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видушити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видушений — ВИ́ДУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́душити¹. * У порівн. Дослухаюсь, чи то голосить, чи співає... В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве, мов видушене пресом (С. Словник української мови у 20 томах
  4. видушений — Ви́душений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)