1. Словник української мови у 20 томах

видушений

ВИ́ДУШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́душити¹.

* У порівн. Дослухаюсь, чи то голосить, чи співає... В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве, мов видушене пресом (С. Васильченко);

Зелену цибулю дрібно шаткуємо, як на салат, додаємо у м'ясо, туди ж вливаємо оцет, видушений лимонний сік (з навч. літ.);

// ви́душено, безос. пред.

Ріжуться, душать за горло бідного чоловіка, хоч з нього вже все видушено (П. Загребельний);

У Парижі .. видушено газом цілий квартал (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видушений — ви́душений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видушити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видушений — Ви́душений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. видушений — ВИ́ДУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́душити¹. Дослухаюсь, чи то голосить, чи співає… В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве, мов видушене пресом (Вас., II, 1959, 329). Словник української мови в 11 томах