видушування
ВИДУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виду́шувати.
Крім безумного напруження, душевного й фізичного виснаження, видушування з себе трагічного почуття, я нічого не домігся (Моє життя в мист., 1955, 179).
Словник української мови (СУМ-11)ВИДУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виду́шувати.
Крім безумного напруження, душевного й фізичного виснаження, видушування з себе трагічного почуття, я нічого не домігся (Моє життя в мист., 1955, 179).
Словник української мови (СУМ-11)